Поиск
Вы верите в эффективность люстрации судебной системы ?
Да, конечно.
Нет, ничего не измениться.
Мне все равно.

Справа № 2-668/09
 
 
 
Р І Ш Е Н Н Я
 
І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И
 
 
21 квітня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді     Коваленко І.В.
при секретарі         Карпенко І.П.
 
розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.Києві справу за  позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа: відділ громадянства паспортної та міграційної служби у Дніпровському районі м. Києва, про зняття з реєстрації,-
 
ВСТАНОВИВ:
 
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що йому належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , яку він придбав задовго до укладення шлюбу з відповідачкою ОСОБА_2  У вказаній квартирі також зареєстрована та проживає відповідачка, шлюб з якою він розірвав 04 грудня 2008 року. Після розірвання шлюбу відповідач надалі користується квартирою та відмовляється у добровільному порядку знятись з реєстрації за місцем проживання та таким чином, не являючись позивачу членом родини, перешкоджає йому у здійсненні його законних прав, передбачених ст. 391 ЦК України щодо користування та розпорядження своїм особистим майном. Тому позивач пред’явивши даний позов до суду, просив визнати ОСОБА_2  такою, що втратила право користування квартирою шляхом зняття її з реєстраційного обліку у відділі громадянства паспортної та міграційної служби у Дніпровському районі м. Києва.
    У судовому засіданні позивач повністю підтримав пред’явлений позов та просив   його задовольнити у повному обсязі.
    Відповідачка   ОСОБА_2  у судове засідання  не з’явилась, надіславши листа з проханням слухати справу у її відсутність. При цьому, письмових запереченнях позовні вимоги не визнала повністю.
    Представник 3-ї особи: відділу ГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві  у судове засідання також не з’явився, надіславши листа з проханням слухати справу у відсутність 3-ї особи.
       Суд уважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для розгляду справи у відсутність відповідача та представника 3-ї особи: відділу ГІРФО Дніпровського РУГУ МВС України в м. Києві, проти чого не заперечував у судовому засіданні позивач.
    Вислухавши пояснення  позивача, вивчивши матеріали справи, суд в судовому засіданні приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1  на належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується  договором купівлі-продажу квартири від 25.10.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3  
Право власності на квартиру зареєстровано у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 06.11.2001 року за реєстровим № НОМЕР_1 .  
На  час  розгляду справи  в суді  в спірній  квартирі   зареєстровані позивач, відповідач по справі ОСОБА_2 , тобто колишня дружина позивача, яка і на даний час проживає у вказаній квартирі.
У добровільному порядку ОСОБА_2  не бажає  знятись з реєстраційного обліку.
Будучи зареєстрованою у спірній  квартирі, відповідачка чинить  позивачу перешкоди  у здійсненні  ним  права власності на спірну  квартиру.
Згідно  ст. 391 ЦК України, власник  майна  має право  вимагати  усунення  перешкод у здійсненні  ним права  користування  та розпорядження  своїм  майном.
Також, нормою статті 150 Житлового Кодексу України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Проте, вимогами ч. 1 та ч. 4 ст. 156 Житлового Кодексу України передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім’ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 Житлового Кодексу, а саме: дружина, діти та батьки. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
У статті 157 Житлового Кодексу України зазначено, що членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 ЖК України,   зокрема, якщо вони систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними. При цьому, виселення винних провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Однак, в судовому засіданні позивачем не було доведено жодним доказом той факт, що дійсно відповідач перешкоджає йому у здійсненні його законних прав щодо користування та розпорядження його майном і, що є необхідність встановити порядок користування квартирою так як він пропонує.
А тому, проаналізувавши  встановлені по справі обставини, суд приходить  до висновку, що задоволення позовних вимог призведе до порушення житлових прав відповідача, а тому позов уважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 116, 150, 156, 157 Житлового Кодексу України, суд,
 
ВИРІШИВ:
 
У задоволенні позову ОСОБА_1  до ОСОБА_2 , третя особа: відділ громадянства паспортної та міграційної служби у Дніпровському районі м. Києва, про визнання такою, що втратила право користування квартирою та зняття з реєстрації, - відмовити.
 
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом  десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження рішення, яка подається на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.
 
     
Суддя:  ---